День 27.

  1. Завдання. Поспостерігати за своїми відчуттями , коли ти щось комусь продаєш. Продати можна все що завгодно за будь-яку ціну. Починаючи від пустої сірникової коробки і закінчуючи послугою чесання потилиці вздовж чи перпендикулярно до гепатогенних зон Землі.

Була у мене сорочка з візерунком , який дуже швидко перестав мені подобатись. Ну змінилися у мене деякі погляди і захоплення. Вона в мене вже досить давня , але вдягав я її кілька разів… під настрій і компанію. І давно вона подобалась моєму другу. Тому , коли ми мали десь зустрітися , інколи я її брав. Сьогодні ми бачились. Він сказав що класна в мене сорочка і що хоче таку ж. Я на це не звернув надто уваги , бо про сьогоднішнє завдання ще не знав , а коли дізнався , який сюрприз приготовив для мене Макс , зрозумів що маю продати… Звичайно я б віддав йому її задарма , але… завдання потребує жертв. Обміняв я її на гроші не більші від вартості двох снікерсів (так я їх і вибив , сказавши шо я бідний студент який хоче сніКАКАрса ). Відчуття не надто хороші , коли беру гроші від друга. Навіть скажу що відчуття погані. Думаю що мистецтво маркетингу не моє. Хоча навчитися цього було б добре.

З. І. І знову весна … по-моєму природа зациклилась. Потрібно щось нове придумати. Чомусь не хочу весни , а хочу спати.

З. З. І. Нарешті нормальна погода і тепер можна побігати.

День 27.: 2 комментария

  1. Щодо маркетингу: на друзях бізнес не роблять, це відомо. А тепер, щоб якась заноза Вам не дошкуляла, зробіть другу приємний сюрприз, або ж просто пригостіть снікерсами. 🙂

    «З. З. І. Нарешті нормальна погода і тепер можна побігати.»
    Іі я про це сьогодні подумала. 🙂

  2. Ну видно не загальновідомо … на жаль. Мало того шо бізнес , швидше за все , не піде , ше й і друзів можна втратити. Хоча справжні друзі все стерплять , зрозуміють , допоможуть , виправлять…

    А я не тікі подумав , а й побігаф! якраз із цим френдом.

Обсуждение закрыто.