Двадцять четвертий день.

1. Завдання. Уявити наче поставлені цілі уже досягнути. Або залишився лише один маленький крок. Прожити у цьому стані день.

Чомусь потрібно було нагадувати собі про це кожні 5 хвилин. Це напевне тому що я цілий день і робив те що йшов до цих самих цілей. Вдалим цей похід назвати важко , але і невдалим теж. Просто мені завадили обставини , які жодним чином не залежать від мене.

Через цей стан мені довелося змінити своє відношення до деяких подій і людей (саме таким наслідком повинна буде проявлятися оця досягнута ціль). І тому мій експремент знову не залишився непоміченим.

Яка реакція просто людей на те що їх блилзький знайомий , уже , здавалося б , добре відомий , почав змінюватися , змініюватися на краще??? Не сумнівайтеся , вони вас не підтримають не зрозуміють , а якщо хтось і підтримає , можете не вагаючись назвати його дуже хорошою щирою людиною. Саме так можна побачити друзів та викрити тих хто тільки грає.

Чому??? Чому так? Я думаю я знаю чому. Часто хтось навколо нас кардинально змінюється ??? Швидше що ні . Люди самі по собі ліниві , доти , доки Вона за зад не візьме. Саме тому , вони не зрадістю сприймуть і ваші зміни , бо самі не хочуть мінятися. Це наче захисна реакція. Будуть все робити щоб ви залишились таким же як і були , добре відомим , вивченим , передбачуваним для них.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*